Черкащанин Костянтин Прокопенко опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" фотографії рідкісного явища, яке досі не дослідили вчені.
За його словами, сріблясті хмари, які він сфотографував у Черкаській області, рідкісні атмосферні явища. Вони подібні до хмар, але розташовані у мезосфері на висотах між 76-ма та 85-ма кілометрами над землею. Складаються з водяної криги. Зазвичай вони видимі у глибоких сутінках влітку, однак зовсім на інших територіях.
Супутник AIM[en], запущений NASA 25 квітня 2007 року, вивчає сріблясті хмари з орбіти.
Але насправді деякі вчені все ж таки вивчали це явище і ми хочемо поділитись з нашими читачами:
Сріблясті хмари у високих шарах атмосфери Землі складаються з мікроскопічних часток метеорів, або, як їх ще називають - «метеорного диму». Так нещодавно встановили дослідники. Найвищими хмарами на нашій планети є сріблясті хмари. Їх видно тільки при «низькому сонці», тому що утворюються на висоті близько дев'яноста кілометрів. Слід сказати, що їх щільність настільки невелика, що через них видно навіть зірки. Вперше, це досить рідкісне явище, було визначено в 1885 році.
Сталося воно через два роки після виверження в Індонезії вулкана Кракатау. Більшість вчених вважають, що саме це виверження вулкана, яке, між іншим, піднялось на вісімдесят кілометрів вгору, і викликало таку передумову до появи в атмосфері сріблястих хмар.
Під керівництвом вченого, Джеймса Рассела, група дослідників з університетського містечка Хемптон, що знаходиться в США, зробили спробу виявити причину формування подібних хмар. За допомогою супутника AIM, вони вивчали атмосферу Землі.
За роз'ясненням науковців, тривалий час вважалося, що «сріблясті хмари» утворюються в результаті виверження вулканів і накопичення у високих шарах атмосфери частинок вулканічної пилу і сажі. Пізніше, ця гіпотеза була спростована, і місце її зайняла теорія про «космічне» походження сріблястих хмар.
Мікроскопічними порошинами і астероїдним пилом заповнена практично вся Сонячна система. А тонни космічного "сміття" щодня падають на нашу планету і згоряють в атмосфері Землі. На висоті близько ста кілометрів над рівнем моря, в мезосфері, можна побачити як затримуються фрагменти згорілих астероїдів. Таким частинкам вчені дали назву - «метеорний дим».
Доктор Рассел, разом зі своїми колегами, також перевірили цю гіпотезу. Вони вивчили розміри, хімічний склад і різні інші властивості твердих частинок, що містяться в сріблястих хмарах.
Коли дослідники переконалися в достовірності загальноприйнятої гіпотези, вони також зробили спробу з'ясувати - які можуть бути причини і передумови для виникнення подібних хмар в помірному кліматичному поясі, де вони не зустрічалися раніше. За їх словами, формування таких хмар стало можливим завдяки відносно теплій мезосфері в помірних широтах, що є наслідком зміни клімату і збільшення концентрації кількості метану в атмосфері планети.
Будьте в курсі подій разом з нами: 4733