- Я був одним з перших артистів, які підтримали Революцію гідності публічно. Ви думаєте, це вплинуло на те, що люди скинули владу? Ні. Політика в моєму випадку полягає в тому, що я несу відповідальність за тих, хто вирішив, що моє збирання якогось палацу, спів чи музика роблять мене хорошою людиною. Мені доведеться відповідати за це. Щоразу, як публічна особа впрягається в правильну штуку, вона знає і розуміє, що несе відповідальність за життя людей. Ось у чому жах політики. Ось чому справжні та цікаві артисти не йдуть в політику. Вони зі світу інфантильного, коли йде мова про успіх і неуспіх, творчі амбіції, - наголошує артист.
- Одна справа, коли я не відповім на лист фанатки, яка каже, що хоче від мене трійню, а інша – коли я спонукатиму до дій та ризику власним життям і здоров’ям, а виявлюся неправим. Тому мені, публічній особі, потрібно трошки більше часу, щоб копнути про Кагарлик. Не на хайпі, хто швидше, крикнути, а дізнавшись, може, не першим, сформувати свою думку і десять разів подумавши, сказати, що в європейській країні це неприпустимо. Я вважаю, що система дала настільки жахливий збій, що це фактично ставить нанівець її реформу як таку, - коментує музикант.