Масляна є перехідним святом, дата її святкування змінюється щороку і безпосередньо залежить від Пасхи. Традиційно вона відзначається цілий тиждень напередодні Великого посту. Щоб дізнатися, коли буде Масляна, необхідно від дати Великодня відняти 48 днів. У цей день розпочнеться Великий піст. Саме тиждень перед цією датою і є Масницею.
У 2021 році Великий піст у православних християн починається 15 березня. Таким чином, в цьому році Масляний тиждень триватиме з 8 по 14 березня.
Хоч Масляна – одне з найдавніших слов’янських свят, присвячених проводам зими, дослідники все ж сперечаються про походження назви свята, але найбільш логічною версією представляється його зв’язок з маслом. Саме навесні на Русі починали телитися корови, і молоко було в достатку в кожній хаті. З нього робили масло, яким мазали млинці, які є традиційним атрибутом свята.
Також вважається, що масляні млинці мають круглу форму не випадково. Як відомо, народи, що населяли землі Київської Русі, були язичниками й поклонялися богу сонця Ярилу. Круглий жовтий млинець, рясно змащений маслом і блискучий, як можна точніше символізував сонце.
Масляний тиждень, який ще часто називають Сирною седмицею (все тому, що в ці дні не можна їсти м’яса, але можна молочні продукти), умовно поділяють на дві частини. Перша — Вузька Масляна — триває з понеділка по четвер, а друга ― Широка ― у п’ятницю й суботу. Першу половину тижня здавна присвячували господарським справам, а ось у другій половині можна було вволю відпочити.
Вважається, що господині весь тиждень пекли і частували гостей млинцями. Проте здебільшого в Україні було заведено готувати не млинці, а вареники з сиром і маслом.
Перший день Масниці — зустріч. У цей день свекри відправляли своїх невісток навідати батьків. Перший млинець також випікали в понеділок. Ось тільки його не їли, а віддавали нужденним, щоб ті пом’янули покійних родичів.
Другий день Масниці — загравання. Цей день повністю присвячували тому, щоб придивитися до протилежної статі і знайти собі майбутню дружину або чоловіка. Також у вівторок вперше починали закликати Масляну.
Третій день Масниці — ласунка, або скоромна середа. У цей день зяті ходили в гості на млинці до своєї улюбленої тещі. До зятя жінка повинна була проявити якомога більше ласки і любові, адже вважається, що добрішою теща буде до зятя в цей день, то кращими будуть стосунки в її дочки з новою сім’єю.
Четвертий день Масниці — розгуляй, або широкий четвер. У цей день усі домашні клопоти повинні бути завершені. Люди наповну могли почати святкувати. Причому філонити не можна, адже вважалося, що той, хто залишиться вдома і не піде веселитися, буде нещасний протягом цілого року.
П’ятий день Масниці — тещині вечірки. А ось цього дня теща йшла в гості до зятя, щоб скуштувати млинців. До того ж не сама, а з подругами, щоб похвалитися своїм улюбленим зятем.
Шостий день Масниці — посиденьки зовиці. У суботу молоді невістки приділяли увагу своїм зовицям — сестрам і родичам чоловіка. У дім потрібно було запросити якомога більше подруг і весело провести час.
Сьомий день тижня — проводи, або Прощена неділя. Найважливіший день усього тижня. У неділю треба попросити вибачення одне в одного, поминати померлих родичів і приготуватися до початку Великого посту.
Що має бути обов’язково, а що під забороною під час Масляного тижня?
Не можна: їсти м’ясо та вдаватися до смутку.
Можна: рибу, всі молочні продукти, особливо сир і масло.
Обов’язково потрібно: випікати та їсти млинці з різними начинками, кликати гостей і самим ходити в гості, веселитися – тому, що для того, хто цього не робить найближчий рік буде безрадісним і безприбутковим.
Одна з головних традицій – сватання. Під час святкових веселощів батьки домовлялися про майбутні весілля.
Існував звичай гадати на нареченого. Обряд проводили таємно, так як батьки вважали це пустощами. Ворожіння проводилися в будь-який день, крім неділі, але найчастіше – в суботу, в посиденьки зовиці. Спеціально для ворожіння дівчата пекли солоний млинець, а вночі з ним виходили на перехрестя й пригощали першого зустрічного чоловіка. Яке його ім’я – так і зватимуть нареченого.
За заповітами предків, Масляна повинна була проходити шумно, багато й весело – як свідчить стара приказка:
“Як Масляну зустрінеш, так рік і проведеш”.
З цієї причини господині старалися встигнути приготувати якомога більше їжі, а особливо млинців. Вважалося, що чим більше млинців буде на столі, тим багатше буде жити сім’я.
Якщо млинці у господині вийшли великі й пишні, значить, рік буде плідним і успішним для всього будинку. А ось якщо млинці прилипли до сковороди, або, що не дай Бог, пригоріли – потрібно готуватися до неприємностей.
Масляні гуляння на Русі не обходилися без катань з гірок. Наші предки вірили, що у того, хто найдалі з’їде з гірки, буде найбільше врожаю. Те ж саме стосувалося гойдалок: хто найвище злетить, у того багатшим буде урожай.
На Масляну завжди прийнято радіти й веселитися, адже це обіцяє удачу та безтурботне життя протягом всього року. Жоден стіл протягом семи днів не повинен бути без млинців. Існує повір’я, якщо млинці не вдалися, то рік буде невдалим. Тому пекли їх багато, щоб добрих млинців було більше, ніж невдалих.