Смілянський відділ Головного управління ДПС у Черкаській області інформує, що однією із змін внесеною Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» є та, що відповідно до п. 128.1 ст. 128 Кодексу податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.
Особа, чиї права та/або законні інтереси порушено має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (п.114.1. ст. 114 Кодексу). Згідно п.п.17.1.11 п.17.1 ст. 17 Кодексу таке право особи, полягає у повному відшкодуванні шкоди.
Посадові (службові) особи контролюючих органів за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, у відповідності з п. 21.2 ст. 21 Кодексу, несуть відповідальність згідно із законом.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, згідно п.114.2 ст. 114 Кодексу відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
При цьому, п. 21.4 ст. 24 Кодексу передбачено, що посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.
Пунктом 128.2 статті 128 Кодексу визначено, що податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є:
- прийняття незаконного рішення, а так само вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності) контролюючим органом та/або його посадовими (службовими) особами, що призвели до безпідставної відмови в набутті, а так само до безпідставної втрати особою статусу платника податку або платника одного з податків, набуття та/або анулювання (втрата) якого відбувається за рішенням контролюючого органу;
- не внесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 статті 200 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу, − перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування;
- прийняття посадовими (службовими) особами контролюючого органу рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 статті 87 Кодексу, як джерела погашення грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків;
- перешкоджання посадовими (службовими) особами контролюючого органу звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання;
- незаконне застосування посадовими (службовими) особами контролюючого органу арешту майна або коштів на рахунках;
- безпідставне внесення посадовими (службовими) особами контролюючого органу даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення чи невнесення даних про відсутність податкового боргу платника податків.
У відповідності до п. 114.2 ст. 114 Кодексу особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.
Разом із цим, слід враховувати, що крім відшкодування шкоди, яка у порядку регресу може бути стягнута безпосередньо із посадової особи органу ДПС за вчинення податкового правопорушення, така посадова особа може бути притягнута і до інших видів юридичної відповідальності, у тому числі і кримінальної.
Враховуючи зазначене, чітке дотримання посадовими особами органів ДПС норм чинного законодавства при виконанні покладених завдань і функцій є запорукою захисту інтересів як платника податку так і держави.