Симфонією весняного блаженства розливаються по Смілянщині аромати цвітіння дерев....
Яблуні, сливи, абрикоси, своїми квітучими і пишними кронами мужньо прикривають недобудовані та напіврозвалені будівлі, тріщини в стінах, сміття і похабні графіті.
Травнева весна всима силами ретушує недосконалості маленького містечка. На першому плані смілянського натюрморту буяюча природа, що чарує і закохує, виманює з душних приміщень і дає на повні груди вдихати життя, яскраві кольори відволікають на себе всю увагу і дозволяють не вглядатися позад всієї цієї краси.
Бездомні собаки натхненно розтягують викинуті під сміттєвими баками відходи. Дітвора весело перестрибує напівживі каналізаційні люки. Ближче до вечора співи слабоголосих птахів заглушає романтичне ревіння мотоциклетних двигунів та бойовий клич відважних борців з алкогольним змієм, які давно і безповоротно програли йому в нерівному бою і тепер блукають вуличками, шукаючи собі подібних. Дороги, які більше схожі на вкриту кратерами поверхню місяця.
Благодать і гармонія рідного міста окутує теплом і надією, що навіть через десятки років, воно залишається незмінним і таким знайомим.