Переговори про великий обмін в’язнями Заходу з РФ тривали понад два роки

Переговори між Заходом та Росією, які призвели до великого обміну ув’язненими в четвер, насправді почалися понад два роки тому, ще до затримання журналіста WSJ Евана Гершковича. 

Про це повідомило агентство Reuters, пише "Європейська правда".

За словами американських посадовців, росіяни були готові до переговорів протягом кількох місяців після затримання американської баскетболістки Бріттні Грайнер у Росії в лютому 2022 року.

Вони неодноразово зверталися до Вашингтона з пропозицією обміняти Грайнер та колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, засудженого в РФ за шпигунство, в рамках угоди щодо звільнення російського кілера Вадима Красікова. Однак американці не вважали цю пропозицію серйозною, оскільки Красіков відбував довічне ув'язнення в Німеччині.

На початку року радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван зустрівся зі своїм німецьким колегою Єнсом Плетнером, щоб спробувати з'ясувати, як укласти угоду для звільнення Вілана. Грайнер обміняли в грудні 2022 року на торговця зброєю Віктора Бута. 

Державний секретар Ентоні Блінкен також розмовляв про це з міністеркою закордонних справ Німеччини Аннеленою Бербок в кулуарах зустрічі в Японії 17 квітня 2023 року. Вони запропонували новий поворот – якщо німці звільнять Красікова, то отримають натомість російського опозиціонера Алєксєя Навального.

У березні 2023 року у Росії затримали ще одного громадянина США – репортера WSJ Евана Гершковича. У жовтні 2023 року Алсу Курмашеву, російсько-американську журналістку "Радіо Свобода", затримали і врешті-решт заарештували.

Після цього, за словами американського посадовця, Вашингтон зробив Москві ще одну пропозицію щодо обміну, яка не включала Красікова. Вона була відхилена.

Президент США Джо Байден зателефонував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу 16 січня цього року, запросивши його на зустріч у Білому домі, де питання ув'язнених мало бути головним на порядку денному. США і Німеччина досягли попередньої домовленості про угоду, що включала Красікова.

16 лютого 2024 року Навальний помер в арктичній колонії. Так Сполучені Штати втратили ту частину угоди, яка приваблювала німців.

Навальний помер, коли проходила Мюнхенська конференція з безпеки, щорічна зустріч американських і європейських союзників. Там віцепрезидентка Камала Гарріс зустрілася в кулуарах з прем'єр-міністром Словенії Робертом Голобом, щоб переконатися, що словенці виконають свою частину угоди про обмін полоненими. Словенія утримувала двох росіян, засуджених за шпигунство, і США переконували звільнити їх.

Наприкінці квітня Байден надіслав Шольцу листа, в якому описав складну потенційну угоду. У червні Шольц, схоже, був готовий схвалити німецьку частину угоди – Красіков буде звільнений, що дасть старт багатоетапному обміну ув'язненими.

Вашингтон передав свою нову пропозицію Москві, а потім став чекати, після чого з Росії почали надходити обнадійливі сигнали: розпочалися, а потім були прискорені судові процеси над Гершковичем і Курмашевою.

Два тижні тому адміністрація Байдена отримала офіційне повідомлення про те, що Росія готова прийняти угоду.

Підготовка до обміну відбувалась навіть тоді, коли політичне майбутнє президента Байдена розвалювалося на очах. Він зателефонував словенському прем'єр-міністру, щоб домовитися про фінальну частину угоди, за кілька годин до того, як 22 липня оприлюднив лист, в якому заявив, що не буде балотуватися на другий термін.

А цього тижня радник Байдена Джейк Салліван зателефонував сім'ям затриманих американців з повідомленням: "Прийшов час прийти до Білого дому і зустрітися з президентом. У нього є новини".